Загальноосвітня школа ІІ-ІІІ ступенів №10 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

 
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання


В рамках акції  «Зірка пам'ять» учні школи спланували  заходи, спрямовані  на допомогу та на вшанування подвигу ветеранів  Великої Вітчизняної війни:

  • Привітання ветеранів з святом Перемоги;
  • Надання допомоги у разі потреби;
  • Участь у Вахті пам`яті біля обеліску Слава разом з учасниками та свідками тих героїчних подій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 років. Ніколи не загубить пам’ять людська, не відпустить у забуття великий подвиг і велику трагедію нашого народу – його битву, його перемогу над фашизмом.

 
 

День Перемоги ми відзначаємо щороку 9 Травня. Кожен рік віддаляє нас від тієї незабутньої і великої переможної весни 1945 року. Та живою і невмирущою є пам’ять про тих, хто поклав на алтар Перемоги найдорожче – життя, але відстояв мир, свободу і незалежність Батьківщини, врятував світ від фашистської навали.

 
 
Щорічно учні та вчителі школи беруть участь у різноманітних заходах. пов'язаних з вшануванням пам'яті  людей. які ціною власного життя і здоров'я здобували Перемогу.
 
Постійно впорядковуються території навколо пам'ятників і пам'ятних місць.
 
 
 
          
 
 
Оформлюються стенди бойової слави та стіннівки
 
          
 
 
         
 
 
Учні пишуть творчі роботи на такі теми: "Відкритий лист ветерану", "Щоб пам'ятали" та подібні. Листи деяких учнів друкувалися у "Кіровоградскій правді" та "Вечірній газеті"
 
Відкритий лист ветерану
Шановний Василю Савелійовичу!
Дозвольте цим листом віддати належну шану Вам і у Вашій особі всім ветеранам Великої Вітчизняної війни.Я нещодавно прочитав у місцевій газеті “Селищні новини”статтю “Пам’ять, яка не згасає” і був захоплений тим, яке яскраве і наповнене подіями життя Ви прожили. А ще більше мене вразив той факт, що ми з Вами двічі земляки, бо зараз проживаємо у селищі Новому, але коріння наше з одного села – Великої Виски. У цьому селі народився і виріс мій тато, там і досі проживає моя бабуся, багато інших родичів.Знаєте, нам, школярам, інколи важко уявити, що таке війна і які страшні наслідки вона несе людству. Але коли на власні очі бачиш реального очевидця подій, слухаєш його спогади, то це зовсім інакше сприймаєш.Рідшають ряди учасників і ветеранів Другої світової, але пам'ять про загиблих воїнів ніколи не згасне. І хай пролітають роки, віддаляються від нас у часі події тих страшних подій минулої війни, які закарбувалися вогнистим смерчем у серцях очевидців, щороку рідшають ряди ветеранів війни, та молодь не повинна забувати історію своєї країни, щоб не дати повторитися лихові.Низький Вам уклін, Ветеране!
Луньов Сергій, учень школи № 10
 
 
До Дня перемоги обласна дирекція УДППЗ «Укрпошта» оголошувала акцію «Напиши листа ветерану». Поштовики отримали багато листів від школярів із різних куточків області Вони вражають щирістю, безпосередністю, чистотою. Такий лист ми й друкуємо напередодні величного свята
 
Лист у вічність моєму прадідусеві
Реліквії... Це щось неоціненно важливе, що бережуть у кожній сім'ї, передають від батьків до дітей, від дідів до онуків. Це річ, яку ставлять на почесне місце, розповідають про неї легенди...Відра з водою у нас завжди стояли на старій здоровенній скрині в сінях. Вода у них завжди була прохолодна і казково-кришталева. Особливо коли з колодязя її витягував наш дідусь – старий фронтовик. У спеку він завжди брав зі скрині відра і йшов до криниці. Ми малими ноженятами лопотіли слідом. Тягнув дідусь воду повагом і кожна крапля, падаючи донизу, дзвеніла. Відра ставали на своє місце, а дідусь брав із полички чудернацьку кружку, яка стояла завжди поруч з фотографією дідусевих фронтових друзів, та осколками, які колись, ще в сорок третьому, витягнув з пораненого дідуся фронтовий хірург. Брав він її обережно, ніби щось найдорогоцінніше, зачерпував свіжої води і сідав у холодок під стару грушу, яку ще в дитинстві сам посадив.Пив дідусь довго, про щось думав, гладив зморшкуватою долонею таке ж зморшкувате тіло старої груші. Але до дна ніколи не допивав, ніби залишав комусь. Дивним і таємничим було все це для нас, бо ж дідусь ніколи не розповідав нам про свою кружку, а бабуся говорила, що то він з минулим говорить, силу молодецьку п'є.Та одного разу покликав дідусь і нас під стару грушу, посадив на м'який спориш і тихо мовив:– Це кружка – фронтовичка, можна сказати, однополчанка моя. Йшов я на війну в сорок першому році – поклала мені ваша бабуся у рюкзак олов'яну кружку, щоб було чим води напитися, хату рідну згадати. От і йшла вона зі мною фронтовими дорогами від нашого села аж до самого Берліну. Бачила і пекельний вогонь, і відступ, і оточення, і госпітальні ліжка; бачила і радість перемог, великих і малих. Як приємно було перед боєм напитися з неї гарячого кип'ятку з цукром – чаєм ми його називали, згадати рідну домівку. Пив нею воду я з Дніпра і з Дунаю, напував зморених, поранених товаришів.Мабуть, найсолодшою була вода в переможеному Берліні. Пив з моєї кружки весь взвод, ніби за всю війну спрагу гамували. Були в тій водичці і сльози втрат, і гіркота пройдених шляхів, і солодкий смак Перемоги! – Дідусеве лице стало суворим, очі заблищали. – Повернувся додому – село понівечене, люди в землянках живуть, діти голодні... Взяв до рук плуг, косу, молоток та сокиру – село відроджувати треба. Війна закінчилася – тепер життя. Отак пече сонце, як зараз, піт із мене тече, бачу – а діти вже несуть у моїй кружці воду прохолодну. Нап'єшся – і, як у бою, нові сили з'являються. Ніби живої води напився. – Замовк, опустив очі, погладив свою подругу по почорнілій дужці.– Звик я пити з неї. Може, й живу ще досі, бо вона мені сили дає, до життя повертає. Пийте й ви, може швидше повиростаєте.Ой, якою ж смачною була та вода з дідусевої кружки! Чи то так здалося, чи й справді війнуло від неї не тільки прохолодою, а й силою, правдою, життям....Нема вже дідуся, пішов із життя, а кружка його і досі стоїть на тому самому місці, нагадує про нього. А в великі свята, коли вся сім'я збирається у батьківській хаті – кружку-фронтовичку ставлять на найпочесніше місце на святковому столі.
Денис САКОВИЧ, учень ЗШ № 10, ,Кіровоград
 
 
 Проводяться зустрічі з ветеранами, святкові концерти
 
 
          
 
 
  
 
Відвідуються музеї та місця бойової слави
 
 
 
 
      
 

"Зірка пам`яті"- всеукраїнська акція , що входить до низки загальнодержавних заходів головною метою якою є вшанування і увічнення героїчного подвигу захисників Вітчизниякі відстояли свободу і незалежність Батьківщини.

 Основна ідея акції – забезпечення системної персональної опіки шановних ветеранів з боку представників влади, медичних, освітніх, соціальних закладів та соціально  відповідального бізнесу шляхом закріплення за кожним ветераном медичного і соціального працівника, працівника органу місцевого  самоврядування,  представника місцевої загальноосвітньої школи та представника місцевого бізнесу,  тобто фактично п’ять осіб із різних сфер, які щоденно мають допомагати ветерану в його повсякденних клопотах та уособлюють в собі п’ять граней „Зірки пам’яті».

    "Зірка пам`яті"  знайшла відгук і в серцях наших учнів. В школі ведеться постійна робота з надання допомоги людям похилого віку  та ветеранам Великої Вітчизняної війни. Діє загін "Милосердя" , до складу якого входять учні 7-9 класів. Напередодні свята визволення Кіровограда від німецьких загарбників

 учні - волонтери відвідали ветеранів, надали допомогу по господарству , поцікавились їх бойовим шляхом, зробили записи спогадів про події війни.

       Постійною є співпраця учнів школи з ветеранською організацією селища, яку очолює колишній учитель історії нашої школи , почесний житель селища, ветеран Великої Вітчизняної війни Яценко М.В. Так завдяки спільній ініціативі була проведена зустріч з ветераном Бодашком В.С. присвячена річниці визволення Кіровограда.  А 8 січня разом з ветеранами учні школи вшанували память загиблих воїнів біля обеліску "Слави", що знаходитьсю на території селища Нового.

      Учениця 9-Б класу Треліс Марія , учасниця заходу вшанування памяті героїв - визволителів ,поділилась враженнями.

 

Безсмертя.

 

"Могутні крони яворів

  Ростуть над спокоєм могил

  І колос п`є зелений сік,

 І жайвір дзвонитьз вишини,

 Ти не забудеш їх вовік,
 В труді і святі спом`яни,

  Моя вкраїно! 

А.С.Малишко

      Минають дні, минають роки.Час стирає навіть найміцніше каміння.Та в пам`яті не меркнуть імена героїв, що загинули в боях  за Батьківщину.

      Я стою біля пам`ятника загиблим воїнам - захисникам Вітчизни.Біля могили росте білокора берізка ніжно схилившись над подвигом загиблих героїв, відомих і невідомих, тих котрі ціною власного життя подарували нам зоряну юність  під мирним небом України - неньки. Тут, на святому місці слави,завжди урочиста тиша й квіти, роси з яких здаються сльозами матерів, вдів, дітей. Ніколи не загоїться рана втрати , як ніколи не заросте народна стежина до могил загиблих воїнів. Вони стали безсмертними.

 

 

6 лютого 2015 року учні 10-Б класу завітали до ветерана Великої Вітчизняної  війни Бодашка Василя Савелійовича. Посмпілкувались з ним, взяли інтерв’ю, допомогли відкинути сніг, побили лід біля будинку і надалі будуть здійснювати волонтерську допомогу. Волонтери запросили Василя Савелійовича на заходи, які будуть проведні до Дня Захисту Вітчизни у школі № 10.

 

 

                

 

     

 

 

 

 

 

 

               

 

 

 

 

 

 

                                 

 

 

 

Не забуваймо ветеранів!

31 бер. 2013
Учні школи не забувають відвідувати учасників Великої Вітчизняної війни і допомагати їм при нагоді

 

 

Велика Вітчизняна війна є однією з таких подій, вона увійшла у кожен дім, кожну родину зі сльозами горя і радості водночас.

В рамках акції «Зірка пам’яті» учні школи не забувають провідувати учасників бойових дій, допомогати їм по господарству, запрошують на зустрічі, вітають зі святами тощо.

Ми пам’ятаємо про тих, хто, не шкодуючи власного життя, захищав рідну землю, наше сьогодення.

 

Сьогодні наші волонтери відвідували ветерана Бодашка Василя Савелійовича.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Смак незабутній Перемоги
Лунає досі у серцях
Блиск переможної дороги
Дарує радість у роках

 

 

 

 

 

День Перемоги є днем торжества безсмертного подвигу народу - переможця над фашизмом, всенародної пам'яті про його боротьбу за свободу і незалежність Батьківщини. 

Шанобливе ставлення до пам'яті про Перемогу і ветеранів  Великої Вітчизняної війни є священним обов'язком держави і громадян України. 

 

9  травня  2013 року  біля  обеліску Слава відбулись урочистості з нагоди Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Учні та вчителі були активними учасниками свята,вшанували пам'ять загиблих воїнів хвилиною мовчання,поклали квіти до обеліска.

 

 

 

 

 

 

 

Триває проект « Зірка пам'ять»,започаткований президентом України В.Януковичем, в рамках якого учні школи продовжують свою доброчинну діяльність.

Члени волонтерського загону « Милосердя» напередодні святкування 69- ї річниці визволення України від німецько – фашистських загарбників впорядкували пам’ятні місця  та обеліски, відвідали ветеранів , привітали жителів селища з святом.

 

 


1
2
3
4
5
6